Главная Украинские Наши за границей Пригоди українців в Іспанії: не лише Зозуля та Коноплянка
^

Пригоди українців в Іспанії: не лише Зозуля та Коноплянка

2953

Пригоди українців в Іспанії: не лише Зозуля та Коноплянка

Так склалося, що за останні декілька років молоді українські футболісти мали можливість спробувати власні сили у іспанському футболі. Взагалі перестав існувати "Металіст", процес перезавантаження пройшов "Дніпро" (всі кращі молоді гравці отримали шанс), "Шахтар" займався переїздом до Києва, а в Запоріжжі взагалі стало скрутно із професійним футболом. Додайте сюди той факт, що грошей у нашому футболі стало менше. Були всі передумови для того, щоб наша молодь отримала можливість показати свої таланти в інших країнах. Утримувати когось, чи пропонувати великі контракти, вже мало хто міг.

Одним із перших в Іспанію поїхав Бека Вачібердзе, яким зацікавився "Бетис". Тоді Бека мав гарну репутацію та пресу, був одним із лідерів "Шахтаря" U-19, який дійшов до фіналу Юнацької Ліги чемпіонів. На мою думку, Бека мав всі можливості та талант, щоб стати успішним у іспанському футболі. Але у нього там абсолютно нічого не вийшло. За версією гравця, змінився тренер і йому не довіряли. За версією клубу – українець тримав себе у не належному стані (зайва вага). Виходить так, що він просто просидів два роки майже не граючи навіть за юнацьку команду, а потім був відпущений на чотири сторони.

Мар’ян Швед дуже гарно зарекомендував себе із перших матчів у Прем’єр–Лізі. Його перехід до "Севільї" був великим успіхом та відкривав широкі перспективи для прогресу та розвитку. В перший сезон Швед грав у Юнацькій Лізі чемпіонів, та залучався до головної команди, коли на його позиції відчувався дефіцит. Потім Мар’ян отримав важку травму в розташуванні молодіжної збірної та фактично пропустив весь сезон. Напевно, що той сезон мав бути вирішальним. Далі потрібно були йти в оренду та доводи своє місце під сонцем. Швед вирішив повернутися до "Карпат" та почати все із початку.

Юрій Ткачук вважався одним із найбільших талантів академії "Металіста". Тримався майже до кінця в команді, мав пропозиції від інших клубів, в тому числі міг приєднатися до своїх партнерів Азацького, Андрієвського, Османа, Калюжного та Алексєєва в "Динамо", але доволі неочікувано опинився у мадридському "Атлетіко". Був навіть в першій команді, але, з його ж слів, під час тренування жорстко зіграв проти Грізманна, що не сподобалось зірковому французу. Більше його в першій команді не було. Далі була аренда в нижчі дивізіони, інтерес від "Анжі" та контракт із "Карпатами". У Львові у нього не дуже виходило, тому поїхав за ігровою практикою до сусідніх Винників. Зараз знову у "Карпатах".

Ще один екс-гравець "Металісту" Іван Зотько мав дуже схожу долю, тільки поїхав не в "Атлетіко", а до " Валенісї". Сьогоднішній тренер "кажанів" Марселіно вміє робити якісних захисників. Була навіть інформація, що Зотько тренується із першою командою, але врешті решт українця було відправлено до "Ельче", яка грає у тому ж дивізіоні, що і "Валенсія Б", тобто кроком в перед це дуже важко назвати. Поки не зрозуміло, чи це оренда, чи повноцінний перехід.

Читайте также: Стали известны причины, по которым Зотько перешел из второй команды "Валенсии" в "Эльче"

Олексій Гуцуляк був в оренді в "Вльярреалі". Спочатку все йшло добре на рівні молодіжних команд, а потім почалися проблеми. Олексій повернувся до Львова раніше, ніж це було заплановано та прописано в контракті.

Олексій Хахльов (син боса "Вереса") був одним із лідерів команди U-17 "Динамо" (покоління гравців 1999 року народження), але не захотів продовжувати контракт із киянами. Зазначу, що в у U-19 у нього були достойні конкуренти в лиці Шапаренка та Булеци. Півроку Хахльов-молодший заліковував травми, а потім перейшов до "Алавеса". Влітку був на зборах із першою командою "Алавеса", але поки що не отримав шанс проявити себе в першій команді. Хахльову тільки 18-ть, поки рано робити висновки, але певні проблеми вже намітились.

Читайте также: Официально: Алексей Хахлев – игрок "Алавеса"

Василь Кравець вже рік грає у Сегунді за "Луго". Спочатку був в оренді, а влітку іспанський клуб викупив його контракт. Виходить, там задоволені його грою та перспективами. Тривалий час був основним лівим захисником команди, але у останніх матчах не грає. Далеко не кожному українцю вдалося закріпитися в Сегунді, Кравець це зміг зробити. Це вже не так мало. На мою думку, про Ла Лігу мова поки що не йде.

У системі "Вільярреалу" є форвард Данило Воронін. Його родина емігрувала із України до Іспанії. Тому він, можна сказати, що місцевий. На нього також претендує Білорусь (по лінії матері).

В сусідній Португалії свої сили у клубах нижчих дивізіонів пробували молодий захисник Дмитро Литвин (вихованець Харківського футбол, був у системі "Металіста", а зараз не перегляді у "Зорі"), Сергій Сизий (теж вихованець Харківського футболу, я так розумію, що це робота Сергія Кандаурова) та колишній захисник юнацької команди Артем Ярмоленко. Ніхто з них поки не досяг успіху.

Як бачимо, відразу сім молодих вітчизняних футболістів пробували свої сили у іспанському футболі. Використати свій шанс поки що зміг використати лише Кравець. По Хахльову ще рано робити висновки через зовсім юний вік. По інших – в кожного своя окрема історія, в кожного свої проблеми, але в цілому вимальовується доволі песимістична картина. Хтось вже повернувся на Батьківщину, а хтось однією ногою вже також тут.

Які причини? Можу тільки здогадуватися. Найперше, що приходить в голову – це відмінність, культурна та ментальна між українцями та іспанцями. Ми дуже різні. Потрібно не тільки адаптуватися до футболу, але і до побуту, культури. Зворотного зв’язку теж немає. Іспанська система не прижилася в "Динамо", а зараз далеко не все виходить і в "Карпат".

Напевно, що самі гравці десь недопрацювали, не витиснули із себе все можливе. Завдяки своїм агентам (Смалійчук представляє Хахльова, Шведа, Гуцуляка та Кравця, Корагордін - Зотька та Ткачука, а Головаш працює із Вачібередзе), футболісти отримали шанс проявити себе, показати всі свої сильні сторони. Можливо, хтось вирішив, що вже перехід до іспанських клубі – це досягнення, а не тільки можливість. Скажімо молоді гравці, які приїздлять до Іспанії із бідних країни Латинської Америки розуміють, що це їх шанс на кар’єру і другого шансу може і не бути.

В іспанських чи португальський клубах вибудована система за якою вони працюють не один рік. Якщо футболіст не вписується в цю систему, то простіше втратити певні гроші на початку, ніж продовжувати множити витрати. Простий бізнес і нічого особистого. Але щось підказує, що після наведених прикладів, та невдалих пригод наших збірників - Зозулі та Коноплянки - у Ла Лізі, українським гравцям тепер буде куди важче зацікавити піренейські клуби.

Оцените
Поделитесь

Статьи

Все статьи
Здравствуйте!
Мы заметили что вы используете блокировщик рекламы. Очень просим отключить его для footboom.com Реклама основной источник дохода для нас. Без нее мы не сможем оплатить работу журналистов.
Добавить в исключения